Передовий педагогічний досвід
Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації
Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету
Золотоніська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5
Золотоніської міської ради Черкаської області
Чеша Алла Олексіївна
Пори року і народні свята
2018
УДК 37.09
Ч57
Рецензенти:
Строкань Н.В. – завідуюча міським методичним кабінетом.
Третяк В.М. – методист методичного кабінету відділу освіти.
Чеша А.О. – Пори року і народні свята – Золотоноша, 2018
Даний посібник розкриває досвід роботи педагогічного колективу з учнями у сфері культурного життя наших пращурів. Автором проаналізовані основні традиції і обряди дохристиянського періоду, а також після прийняття християнства,їх синтез. Взаємозв’язок календаря зі святами та обрядами нашого народу.
Схвалено до використання методичною радою міського методичного
кабінету Золотоніської міської ради( протокол №4 від 02.03.2018 року)
Засідання динамічної групи вчителів оздоровчо - естетичного циклу
КВЕСТ, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО – ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Спостерігаючи за учнями, на групі продовженого дня, я зробила висновок – дітям цікаво працювати тоді, коли задачі або завдання з предметів подаються в ігровій формі. Адже більшість з них грають на телефоні, комп’ютері, планшеті в ігри і коли вони бачать задачу або вправу у формі гри, це активує їх мозкову діяльність , так як вони, наче б то, грають в їх улюблену гру на планшеті.
Одного разу, коли дві учениці сварились, змагаючись між собою, не могли визначити хто з них найкращий. Для того, щоб їх помирити, я розділила дошку на два сектори. Один сектор я відвела для однієї учениці, другий – для іншої і дала завдання обом намалювати сніговика. Коли дівчата завершили роботу, я почала оцінку за категоріями, і за кожну категорію (в кого краще вийшла мітла, в кого морквинка і т.п.) ми ставили «+» або «–». Я навмисне оцінила так, щоб у кожної була однакова кількість плюсів і мінусів. В кінці я попросила їх підрахувати бали, і на їхній подив вони були однакові. На що я відповіла, що кожна дитина не є ідеальною, але те чого не має в одній дитині – є в іншій, і навпаки. Разом ми створюємо команду, одне ціле. Після цього випадку дівчата ніколи не сварились і вже на другий день попросили мене змагатись командами, по – двоє . Це зацікавило їх і здружило в один колектив.
Переважна більшість дітей грає в ігри на пошук предметів, так звані «квести». Тому і в школі на уроках діти краще сприймають завдання у формі квесту, а ніж просто вправа чи задача. Квест стимулює мозкову активність дитини, розвиває увагу, вчить долати труднощі. Проходячи квестові завдання, діти актуалізують свої знання, вчаться застосовувати їх на практиці, в нестандартних ситуаціях .
За джерелами Вікіпедії, квест (від англ. quest – пошук, пошук щастя / знання / істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками. [4]
На мою думку «квест», в першу чергу, спосіб здружити клас, об’єднати в одну єдину команду. Адже навіть найпроблемніший учень може проявити свої здібності, логічне мислення, а може, навіть і стати лідером в команді.
Рушійною силою і джерелом розвитку особистості є її творчий потенціал. Потенційність (від лат. Potentia – здібність, сила, міць, дієвість). [1, с.357]
Творчий потенціал, як динамічна структура особистості включає комплекс творчих задатків, які проявляються і розвиваються у творчій діяльності, а також комплекс психічних новоутворень особистості протягом її вікового дозрівання. Він базується на уявленні і фантазії, асоціативних зв’язках, багатстві інтуїтивних процесів, емоційній різноманітності й емпатійних почуттях, які здійснюються у процесі творчої діяльності. [2, с.141]
Відображення дитиною навколишньої дійсності проходить в процесі його активної життєдіяльності, шляхом прийняття на себе відповідної ролі. Виконуючи взяту на себе роль, дитина багаторазово повертається до того первообразу, яким являється для нього навколишній світ.
В процесі гри дитина як би виходить з підпорядкування дорослого і діє самостійно, вільно проявляючи свої відчуття, бажання. Творча рольова гра - своєрідний місток, який дає можливість дитині переходити від реальності в область фантазії і навпаки. Мотивом, який пробуджує дитину до ігрової діяльності, являється внутрішня потреба дитини в активній участі в житті дорослих . [3, с 6 – 7]
Для кожного класу є свої квести. Це зумовлюється різним рівнем знань(наприклад 4 клас має більший «інтелектуальний вантаж», ніж 2 клас), тому на групі продовженого дня я проводжу різні квести.
Але є квести, які підходять для всіх школярів молодшої ланки, так як вони можуть поєднатись в команди (де є учасники різного віку) і для кожного учня там буде відведена особлива роль.
Ось, наприклад, я проводила квест «Пошук скарбів». Мета цієї гри згуртувати дітей, здружити між собою, закріпити знання абетки (1, 2 класи), природничі знання та уміння орієнтуватись в просторі(3,4 класи).
Заздалегідь я підготувала завдання для команд. Задача команди була розгадати слово, яке вказує де заховані скарби. У квесті були задіяні три команди (три племені), в складі яких, були учасники діти різних класів, що дозволило здружити дітей різного віку, так як у них була одна єдина ціль – перемога. Умовно розділивши територію навколо школи, я роздрукувала карти (знімок супутника нашої школи і прилеглої території )
Кожна команда обирала вожака племені. Вожак отримував карту, на якій червоною штрих – лінією було позначено маршрут до таємних місць. В таємному місці я заховала загадки на букви алфавіту. Для кожної команди загадки були різні, в залежності від ключового слова.
Наприклад – якщо ключове слово було «спортзал», то загадки або шаради були на букви «с», «п», «о», «р», «т», «з», «а», «л».
Наприклад:
· Стали букви у рядок. І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка? Ну звичайно буква «А»
·
Узяв хлопчина рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
- Як журавлик, як орел
Ця крилата буква «Л». [5]
Але в таємних місцях були заховані загадки тільки на половину слова, щоб отримати букви на другу половину слова діти повинні були відгадати ребуси. Якщо ребуси вони не могли відгадати, то вожак залишав одну особу в полон. Полонений повинен був відпрацювати свій «вихід на волю» - віджатись 10 разів, набити м’яча 20 разів присісти 30 разів і т.п. Тут вони показували свою фізичну підготовку. Тому навіть двієчник , але спортивно підготовлений учень міг проявити себе з найкращої сторони, відчути себе важливою частиною команди, що, звичайно, піднімає його авторитет серед однокласників.
Коли всі таємні місця були відкриті, і букви відгадані, настав момент відгадати ключове слово. Тут школярі тренували своє логічне мислення. В цьому завданні навпаки – діти, які не могли виконати фізичні навантаження , але мають розвинене логічне мислення показали свої здібності. І також змогли відчути себе важливою частиною команди.
Отже, завдяки квесту «Пошук скарбів», який проводився на групі продовженого дня діти :
· Згуртувались між собою, здружились, визначились з лідером, який учився об’єднувати за собою різних учнів, бачачи в них кращі якості та сильні сторони.
· Показали уміння орієнтуватись в просторі керуючись картою.
· Розвивали логічне мислення складаючи з різних букв ключове слово.
· Закріпили знання з предметів «Природа», «Я досліджую світ».
· Повторили абетку.
· Фізично загартувались виконуючи спортивні завдання.
· Всі діти задоволені, тому що всі перемогли, так як команди знайшли скарби.
Звичайно, після квесту самооцінка в дітей значно підвищилась, що значною мірою впливає на навчальний процес. На наступне заняття учні самі принесли багато цікавинок про природу та ребуси на слова. Діти з більшою цікавістю стали відноситись до уроків .
Цифровий посібник "Візантійський стиль"
Зміст
1. Вступ.
2. Науково-методичний супровід роботи зі здібними та обдарованими
3. Учнями
4. Вивленн обдарованих дітей
5. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми
ВСТУП
Епоха, що настала, - епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, - диктує свої
умови життя, висуває нові вимоги до людини. Високий рівень технологічних
досягнень висуває проблеми пошуку і розвитку талантів до
загальнонаціонального рівня. Стає очевидним, що талановита молодь є
цінним капіталом – своєрідною інвестицією в майбутнє. Тенденції розвитку
сучасного суспільства викликають підвищення уваги до обдарованих дітей. Якісно нові зміни в суспільстві переконують, що
найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами,
вподобаннями, обдаруваннями.
Коли ми говоримо про обдарування, то маємо на увазі дітей, здатних
швидко схоплювати значення і суть окремих понять і тверджень ( про таких
кажуть : «схоплює на льоту»); уміють зосереджуватись на проблемі, яка їх
зацікавила, і прагнуть розв’язати її; наділені особливою здатністю все
підмічати, розмірковувати і пояснювати. Здається щасливі ті педагоги, які
навчають таких дітей. Адже мати учнів, які тебе чують і розуміють, - це мрія
вчителя.
Насправді все не так просто. Оскільки обдарована дитина – це унікальна
особистість з яскраво вираженою індивідуальністю та незалежністю. З
такими дітьми, з одного боку, легко працювати, бо вони мають високі
розумові здібності, а з іншого – складно, оскільки ці діти «знають собі ціну»,
потребують багато уваги, особливого ставлення. До того ж робота з ними
потребує значних професійних і педагогічних знань вчителя.
Обдаровані діти не схожі одне на одного. Як за діапазоном та
своєрідністю їхніх здібностей, так і за особистими характеристиками. Однак
вони мають деякі спільні особливості, які слід враховувати в процесі їх
навчання. До таких особливостей належать:
здатність швидко схоплювати значення принципів, понять, положень.
Потреба зосереджуватися на тих сторонах проблеми, що зацікавила, та
прагнення розібратися в них. Цю властивість не так часто вдається
задовольнити в умовах традиційного навчання, їй слід дати можливість
реалізуватися через самостійну роботу.
Властивість підмічати, розмірковувати й пояснювати.
Якнайширше залучення дитини до участі в різноманітних видах
діяльності зможе сформувати в неї вибірковість. Взаємодія між навчально-
виховним процесом і системою позакласної та позашкільної роботи
уможливлює формування цілеспрямованості в обдарованої особистості.
Обдарованість – складне, багатогранне явище. Кожна обдарована
дитина – індивідуальність, що потребує особливого підходу. Саме тому
навчання і виховання обдарованих учнів у школі повинно здійснюватися з
опорою на наступні дидактичні принципи:
індивідуалізації і диференціації навчання;
довіри і підтримки;
залучення обдарованих учнів до участі у житті школи.
Кожна робота, зокрема й робота з обдарованими дітьми, має починатися з
планування
. Талановиті діти – це величезне загальнолюдське багатство, неоціненний національний статок. Сам факт їх існування гарантує людству гідне існування. Кожна дитина обдарована по-своєму. Для того щоб зберегти національне багатство, примножити його і використовувати з максимально можливою користю, необхідно навчитися допомагати особистості віднайти себе і правильно оцінити, обережно підтримувати її розвиток .
Науково-методичний супровід роботи зі здібними та обдарованими
учнями
Одне з найголовніших завдань освіти – зробити людину творчою
особистістю.
ШКІЛЬНІ ТИПИ ОБДАРОВАНИХ
1. "Найкращий" учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і
як. Любить подобатись.
2. "Бунтівник". Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто
виникають у нього фрустрації - стан емоційно-вольового напруження, коли
щось загрожує досягненню мети.
3. "Підпільник". Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки -
вимагають, тому прагне не вистрибувати і бути "як всі".
4. "Втікач". Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до
вимог школи, вчителів.
5. "Двобічний". Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого,
не помічають обдарованості.
6. "Цілеспрямований". Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче.
У кожного з цих типів власний стиль поведінки, свої потреби, свій
емоційно-вольовий статус. Ось чому до кожного має бути індивідуальний
підхід як у школі, позашкільному закладі, так і в сім'ї
ВИЯВЛЕННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ
Виявлення, розпізнавання великих можливостей розвитку дитини в
майбутньому є важливою проблемою педагогічних працівників. Існує багато
методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю
її мислення. Зокрема:
"Анкета з визначення здібностей учнів" за методикою американських
вчених Хаана і Кафа. Дана анкета допоможе визначити на основі
співставлення з інтересами однолітків особливості спрямованості
характеру даної особистості.
Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити, наскільки в
дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний
стан.
якщо Ваш учень:
- вразливий і артистичний, також дуже діяльний і енергійний;
- прагне практично реалізувати свої плани, ідеї, проекти;
- володіє в досконалості для свого віку технікою гри на музичних
інструментах;
- відмінно малює;
- має артистичні схильності;
- добре володіє мовою;
- має великий словниковий запас, правильно будує фрази, швидко і виразно
читає,
у вашому класі вчиться майбутній учитель, актор, композитор чи інша
знаменитість у мистецтві.
АНКЕТА З ВИЗНАЧЕННЯ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ
(ЗА МЕТОДИКОЮ ХААНА І КАФА)
Музичний талант
1. Добре відчуває ритм і мелодію, завжди вслуховується в них.
2. Добре співає.
3. У гру на інструменті, у пісню чи танець укладає багато енергії та
почуттів.
4. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна
послухати музику.
5. Любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено й добре.
6. У співі або музиці виявляє власні почуття і стан.
7. Створює оригінальні мелодії.
8. Добре грає на якомусь інструменті.
Артистичний талант
1. Легко входить в роль іншої людини, персонажа тощо.
2. Цікавиться акторською грою.
3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв.
4. Розуміє та вміє передати конфлікти і ситуації, може розіграти будь-яку
драматичну сценку.
5. Передає почуття через міміку, жести, рухи.
6. Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про щось із
захватом розповідає.
7. Дуже легко передає почуття, емоційні переживання.
ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ.
Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової
наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні
види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу
висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.
Форми роботи, які використовуються в позаурочний час є
факультативи.
Індивідуальні форми позакласної роботи, що проводяться в нашому
навчальному закладі передбачають виконання різноманітних завдань, участь
у мистецьких оглядах – конкурсах, фестивалях.
При роботі з обдарованими дітьми вчителями використовуються
наступні форми навчання: індивідуальні, фронтальні, групові. Фронтальні
заняття-дискусії, семінари, дебати, організаційно-діяльні ігри (ОДІ), рольові
ігри.
Групові заняття – парні, постійні групи з переміною функцій їх
учасників, груповий поділ класу з однаковим завданням, з різним завданням,
із загальним звітом кожної групи перед всім класом. Кожна форма може
також відрізнятися: “мозковий штурм”, вільний час для самокорекції
засвоєння, залік та ін.
Для обдарованих дітей з успіхом використовуються організаційні
форми: “Поле чудес”, клуб “Що? Де? Коли?”. Особливою популярністю
серед обдарованих дітей користуються дискусійні форми (симпозіуми,
дебати, бесіди за круглим столом, невеликі сесії, ділові бесіди типу інтерв’ю,
шкільні лекції, семінарські заняття). На уроці музичного мистецтва я постійно урізноманітнюю уроки іграми, конкурсами на музичні теми.
Класифікація типів самостійної роботи:
1) алгоритмічний;
2) із вказанням способу виконання;
3) розпізнання;
4) обґрунтування;
5) творчість.
Для самостійних робіт останнього (п’ятого) типу характерні так звані
творчі завдання, в процесі розв’язування яких учні відкривають для себе
нові сторони матеріалу, що вивчається. Завдання даного типу можуть бути
на знаходження нових способів розв’язування завдань, на самостійне
створення їх. Доцільно також використовувати задачі як з недостатніми,
так і з зайвими даними.
Всебічний розвиток обдарувань школярів здійснюється не тільки в ході
навчальної діяльності, а й під час проведення позакласних заходів. Це
різноманітні конкурси, вікторини, семінари, предметні дебати, в ході яких
учні не тільки поглиблюють знання з математики, а й мають можливість
розвивати інтелект, ерудицію, вміння спілкуватись.
Гуртки є основною формою позакласної роботи. Заняття в них
доповнюють роботу на уроках і дають можливість задовольнити інтереси та
бажання учнів, що виходять за межі навчальної програми. У процесі
гурткової роботи учні вчаться розв’язувати проблеми.
Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей
1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх
1. оригінальність, важливість тощо.
2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина
4. практично вирішує дослідницькі завдання.
5. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай
6. її.
7. 5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
8. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі
9. пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
10. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно
11. попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і
12. розвивати у нього терпимість і впевненість.
13. 11. Розсіюй страх у талановитих дітей.
14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого
15. геніальних рішень з'являється в такий момент.
16. 18. Впливай особистим прикладом.
17. 20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих
18. задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за
19. обране рішення.
20. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних
21. видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.
22. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських
23. конкурсах, змаганнях, виставках.
24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність,
25. ініціативу, пошук.
26. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а
27. факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).
Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими
дітьми
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати
їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із
навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Володіти почуттям гумору.
46
8. Мати живий та активний характер.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до
постійного самовдосконання.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її
краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська.
Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко
збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства
їх натури.